27 серпня в інформаційно-просвітницькому Орхуському центрі (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35) відбувся круглий стіл за темою: «Створення інформаційної бази з оцінки екологічних ризиків при підземному, відкритому і свердловинному способах видобутку енергоносіїв». У роботі круглого столу взяли участь 9 докторів наук та 9 кандидатів наук, фахівці та аспіранти 10 організацій і установ: Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, ДонНТУ МОН України; КНДІСЕ; ДУ «Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»; Інституту підготовки фахівців ДП Укр НДНЦ; ЕІТІ в Україні, Східноукраїнського екологічного інституту, ДЗ «ДЕА, помічники – консультанти народних депутатів України; Британська рада в Україні; Компанія «SHELL»; журнал «Винахідник і раціоналізатор України», МБО «Екологія-Право-Людина».
Учасники круглого столу заслухали доповідь професора кафедри процесів горіння Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України д.т.н., професора Віктора Климентовича Костенка, в якій було висвітлено основні результати досліджень у рамках реалізації благодійного грантового проекту «Створення інформаційної бази з оцінки екологічних ризиків при підземному, відкритому і свердловинному способах видобутку енергоносіїв». Співавторами роботи були працівники ЧІПБ Качкар Є.В. та Костенко Т.В.
В основу доповіді було покладено видобуток копалин, кам'яного, бурого вугілля і природного газу та вплив цього процесу під час експлуатації на довкілля. Найнадійнішою близькою перспективою власного енергозабезпечення для України можна вважати свердловинну технологію видобутку нафти та газу. Вона забезпечує найменші та такі, що піддаються керуванню, екологічні ризики. Підвищення промислових запасів газу за рахунок зосереджених у пісковиках і сланцях є доволі реальним. Впровадження сучасних технологічних прийомів, як то багатостовбурні «кущі» спрямованих свердловин, фрекінг, вакуумування свердловин обіцяють підвищення обсягів газу, що видобувають, в кілька разів при достатньому рівні безпеки, в тому числі і екологічної.
До результатів проекту слід віднести
в науковому напрямку: запропоновано універсальне рівняння щодо розрахунку екологічних ризиків, яке дозволило вперше виконати порівняння впливу на довкілля різних видів технологічних процесів з видобутку енергоносіїв; вперше за енергетичним підходом виконано порівняння кількісного та отримані показники впливу на оточуюче середовище відкритого, шахтного та свердловинного способів видобутку енергоносіїв;
в практичній сфері: експериментально-розрахунковий метод обґрунтовання переваги свердловинного способу видобутку енергоносіїв перед кар’єрним та шахтним;
в дидактичній: розроблено і видано в паперовому та електронному виді навчально - методичний посібник «Копалини – горючі енергоносії України. Екологічні питання» для викладачів загальноосвітніх шкіл; розроблено і видано в паперовому та електронному виді допоміжні методичні матеріали до теоретичних та практичних занять «Вплив на біосферу видобутку енергоносіїв» для викладачів і студентів технікумів та ВНЗів екологічних спеціальностей.
Після доповіді д.т.н. професора Костенка В. К. учасники круглого столу обговорили такі питання: копалини – горючі енергоносії України; екологічні питання; вплив різних видів видобутку енергоносіїв на складові біосфери; оцінка екологічних ризиків діяльності гірничовидобувних підприємств; екологічна освіта із зазначених питань. Всі учасники отримали наукові і дидактичні матеріали на паперовому та електронних носіях.

                                                                                                               Кафедра процесів горіння