Найгарячіша пора року літо вже активно наступає на п'ятки свіжій та прохолодній весні, температура повітря вдень прогрівається вище 20оС, листя дерев і кущів набрало насиченого зеленого кольору, все рідше погода частує дощами, а натомість дарує приємну теплоту денних та вечірніх прогулянок. А на високогір'ї весна тільки набирає повного розмаху: в гірських селах фруктові сади щойно увібрались білим цвітом, зелень трави заповнює широкі простори полонин, занесені в Червону книгу весняні квіти крокуси вкрили фіолетовим килимом стрімкі схили хребтів. Утім високо в горах ще можна натрапити на довгі пасма снігу, які в основному затримались на малоосвічених північних схилах вершин.
Під час завершення альпіністами весняного сезону тренувальних походів вершинами Українських Карпат одним із учасників була викладач Львівського ДУ БЖД Мар'яна Грицюк. Мандрівка проходила теренами найвищого Чорногірського гірського масиву і тривала з 20 по 25 травня 2011 р., внаслідок чого учасники походу не тільки успішно пройшли поточне тренування, але й зробили чудовий внесок у фотогалерею весняних Карпат (фото 4).
Чорногора – це майже 40-кілометровий хребет з середніми висотами близько 2000 м, який займає домінуюче положення на всій території Українських Карпат. Головний хребет протягнувся з північного заходу на південний схід і характеризується хвилястістю вершин і неглибокими сідлами між ними. Хребтом Чорногора колись проходив державний кордон Польщі і Чехословаччини, а сьогодні – це кордон Івано-Франківщини і Закарпаття, тут і досі збереглися стовпчики старого кордону. У багатьох місцях на високогір'ї можна побачити залишки оборонної лінії (окопи, землянки, колючий дріт) часів І світової війни.
Подорож альпіністів почалася зі Львова до високогірного селища Кваси (500 м н.р.м.), що знаходиться в Закарпатській обл. Зі станції на хребет веде стрімкий, але нетривалий (2,5 год.) підйом старим буковим лісом попри вершину Шешул, 1726 м і виводить до першого двохтисячника – гори Петрос, 2020 м (фото 1), який, у свою чергу, на 10 км. віддалений від найвищої вершини України – Говерли, 2061 м (фото 2). Далі стежка звивається хребтом (фото 3) попри мальовничі полонини з невеликим перепадом висот і проходить вершинами Брескул (1912 м), Пожижевська (1822 м), Данциж (1848 м), Туркул, 1933 м (фото 4-5), Ребра, 2001 м (фото 7), Гутин-Томнатик, 2016 м (фото 8), Бребенескул (2036 м), Менчул (1998 м), Смотрич (1894 м) і Чорна Гора або Піп-Іван (2028 м) із залишками польської обсерваторії на вершині (фото 9-10). На хребті знаходяться декілька гірських озер і серед них найвисокогірніше озеро України – оз. Бребенескул, 1800 м (фото 8) та оз. Несамовите, 1750 м (фото 4-5). При проходженні маршруту альпіністи піднялися на всі вершини хребта і водночас побували на 6 основних двохтисячниках. Протяжність маршруту від ст. Кваси вершинами і до с. Дземброня становила 70 км, набір висоти – 1500 м.
Альпіністам невимовно поталанило з мандрівкою і чудовою погодою. Тренувальний маршрут без пригод успішно пройшли усі учасники походу. Свої архіви мандрівники поповнили численною фотогалереєю. Дорогою назад плануємо наступні тренування вже у літніх Карпатах, подальшими учасниками яких неодмінно будуть і представники Львівського ДУ БЖД.

Грицюк М.Ю., викладач кафедри ІТтаТС, альпініст