Великому Вогнеборцеві Олександру Савичу Сумцову, заслуженому пожежному України, людині з іскоркою у душі і просто надзвичайно цікавій, глибокій та сильній особистості, довелось у житті пройти крізь, як-то кажуть, вогонь, воду ті мідні труби. 30-го січня йому виповнилось би 100 років.
Свій трудовий шлях Олександр Савич Сумцов розпочав у 1938 році на посаді інженера пожежної охорони, виховав потім не одне покоління харківських пожежників. У воєнні роки був одним із організаторів і учасників гасіння пожеж у фронтовій смузі Харківщини, а після війни - фахівцем гасіння нафтогазових фонтанів. Його досвід у цій справі визнано не лише в Україні, а й Угорщині, Чехії та інших країнах світу. Неодноразово Олександр Савич обирався депутатом міської ради. З 1960 по 1971 роки він очолював Харківське обласне управління пожежної охорони, а коли вийшов у відставку, продовжив роботу на посаді начальника навчального загону. Бездоганна служба і відвага О.С.Сумцова були відзначені орденами Червоної Зірки і Трудового Червоного Прапора.
«Я безмежно вдячний своєму учителеві – Олександру Савичу Сумову, - говорить помічник ректора по роботі з ветеранами, перший ректор навчального закладу Володимир Палюх, - за те, що він навчив мене з любов’ю ставитись до людей. Він був одним із перших інженерів у кузні вогнеборців. Йому належить ініціатива створення першої в Україні турбореактивної установки для гасіння газових фонтанів та масштабних пожеж. Вона була використана не тільки у Харкові та області, а й в Угорщині, місті Пермі Російської Федерації тощо. Життєстверджуюча сила його думок і переконань наповнювала оптимізмом кожного із підлеглих Олександра Савича. Особисто для мене він – Людина з Великої букви».
Нагадаємо, що на фасаді будинку по вул. Дарвіна, 12, де майже півстоліття жив заслужений пожежний України Олександр Савич Сумцов, відкрито першу в Україні меморіальну дошку пожежному.

Вікторія Коленко, прес-служба НУЦЗУ