Перед науково-дослідною лабораторією екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України стоїть низка найважливіших завдань Міністерства надзвичайних ситуацій щодо гарантування психологічного захисту громадськості та рятувальників у разі виникнення надзвичайної ситуації під час проведення Євро-2012. Тому її представникам, безумовно, надзвичайно корисно та необхідно спілкуватися з іноземними колегами. «Як виявив досвід німецьких колег, - зауважує заступник начальника науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології полковник служби цивільного захисту Віталій Христенко, - потенційно небезпечними місцями для людей в такому випадку є не стадіон, де проходять перегони, а, так би мовити, фан-зони. Їх можна поділити на дві частини. Небезпеку першої, що безпосередньо розташована на стадіоні, гарантує і проводить місцева влада. Там можна передбачити й занадто бурхливі емоції, і вживання алкогольних напоїв тощо. Друга частина – хаотичні фан-зони. Вони виникають тоді, коли вболівальники не потрапили на спортивний захід, а завітали до якогось затишного громадського місця – бару, кафе тощо, господар якого заздалегідь продумав усе: великий телевізійний екран, де транслюватиметься жадана подія, набір емоційно підсилювальних напоїв, аби задовольнити «духовну» потребу в алкогольному супроводженні перегляду. Таке скупчення людей ніким, окрім персоналу установи та господаря, не контролюється. А у них – дещо інші цілі, досвід і методи підтримання порядку.
У нас є певна спеціальна розробка, зауважує полковник Христенко, яку в подальшому ми плануємо широко застосувати. Це моделювання поведінки великого скупчення людей у будівлях різноманітної архітектурної структури. На великому стадіоні є певні таблички, де стрілочками вказані шляхи евакуації. Таким чином, за лічені хвилини можна залишити небезпечну зону. А фан-зони, де встановлюється великий екран, зазвичай, огороджені. Як же вболівальникам швидше покинути таке небезпечне місце? Тут люди перебувають у вирі найсильніших емоційних переживань від матчу, а ще й, можливо, під впливом алкоголю. Вони із життєрадісних та добродушних можуть перетворитись на «масу» людей, яка «змітатиме» все на своєму шляху, навіть своїх же товаришів. У даному випадку задача психолога – передбачити таку ситуацію, поведінку людей, аби вони могли благополучно залишити фан-зону. На жаль, де б не виникла надзвичайна ситуація, вона завжди пов’язана із негативними емоціями, з почуттям втрати, горем. Якщо вчасно не втрутитися, не проконтролювати її, то наслідки можуть призвести до психологічних розладів людини, захворювань нервової системи. У перші хвилини після непередбачуваної ситуації екстремальний психолог допомагає уникнути подальшого розвитку негативних розладів, основний опір робиться на постраждале населення, а потім подається психологічна допомога працівникам МНС.
Приїжджаючи до незнайомої країни, гості передусім зустрічаються із представниками правоохоронних органів – з людьми у формі. І якщо поведінка останніх буде некоректною, може виникнути почуття недружелюбності. Подібна ситуація може виникнути при зустрічі із рятувальниками МНС. Фани можуть попросити одягти, наприклад, бойовку, розгорнути пожежний рукав, залізти на пожежну машину, аби сфотографуватись, тощо. І підрозділи МНС повинні бути до цього психологічно готовими, аби не відштовхнути, не нашкодити. Адже в даному випадку ми імідж країни. Гостей вабить новизна, вони приїжджають за кордон, аби почерпнути щось корисне, наповнитись позитивною енергією, отримати нову інформацію. І тут господарі приймаючої країни повинні поводити себе тактовно та коректно. Саме над цим і працюють практичні психологи лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України сьогодні.

Вікторія Коленко, прес-служба Національного університету цивільного захисту МНС