RSS

Новини навчальних закладів

09.11.2010
НУЦЗУ

Курсанти і студенти Національного вишу МНС працюють у площині техногенно-екологічної безпеки

Олена Шароватова погодилась надати інтерв’ю прес-службі навчального закладу про перебіг виїзного заняття на екологічно небезпечному підприємстві. Викладач повідомила, що під час заняття курсанти і студенти ознайомились  з особливостями переробки кам’яного вугілля та проаналізовали вплив, якого зазнає навколишнє середовище в результаті діяльності даної галузі промисловості. Практичне  виїзне заняття на виробництві допомогло здійснити  наочне вивчення систем очищення викидів в атмосферу та розглянути можливі шляхи зниження ступеня забруднення повітряного середовища. Змістовна складова заняття дозволила курсантам  з’ясувати,   що основним способом переробки кам’яного вугілля є коксування. Цей процес здійснюється на коксохімічних заводах, де вугільна шихта переробляється в спеціальних камерах при температурі до 1000-1200 °С. Дехто  вугілля і кокс побачили вперше в житті і дізнались, що  вугілля - це тверда горюча копалина органічного походження, що утворилася з вимерлих рослин і планктону в результаті діяльності мікроорганізмів; це тверде паливо, яке посідає чільне місце в розвитку промисловості органічного синтезу як постачальник хімічної сировини. Під час заняття було відзначено про негативний вплив коксохімічного виробництва на навколишнє середовище. Так, з однієї коксової печі при звичайному завантаженні шихти в атмосферу надходить 3-5 кг вугільного пилу; 2,2 кг оксиду вуглецю (II); 1,6 кг пари кам’яновугільної смоли та масел; 0,57 кг вуглеводнів; під час вивантаження готового коксу — 2,8 кг пилу; 0,6 кг оксидів азоту. Крім того, майбутні екологи і працівники з техногенної безпеки з’ясували,  що істотним процесом, що зумовлює міграцію хімічних речовин з коксових батарей у навколишнє середовище, є гасіння коксу. Коли вода стикається з розпеченим коксом, з башт гасіння виділяється багато водяної пари, яка містить велику кількість різноманітних домішок. Білі «султани» парогазової суміші, що періодично з’являються над баштами гасіння — характерна ознака «краєвиду» коксохімічного заводу, розповіли курсанти університету. МНСники дійшли висновку, що, безумовно, реалізуються певні заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля. Так, за допомогою спеціальних вбирників уловлюється сірководень, що виділяється з коксового газу. З нього добувають сірчану кислоту, яка використовується на коксохімічних заводах для виробництва сульфату амонію. Проводиться постійна робота по вдосконаленню методів очищення стічних вод від небезпечних речовин. Біохімічний метод забезпечує глибоке очищення вод від фенолу.  Великого значення для оздоровлення атмосфери набуває впровадження способу сухого гасіння коксу інертними газами, який значно скорочує небезпечні викиди в атмосферу. Ця новітня екологічно нешкідлива технологія все ширше використовується на коксохімічних заводах України, стверджує Олена Павлівна Шароватова.  Вихованці викладача Шароватової упевнились у тому, що  коксохімічне виробництво вимагає не лише технологічного поліпшення певних його ланок, а й докорінної перебудови у повністю безвідхідне з комплексним використанням ресурсів на основі принципово нових технічних рішень.

   

Лариса Кошеварова                    

Національний університет цивільного захисту України

http://nuczu.edu.ua

Повернутися до списку новин

Ваш коментар:

Нажаль, ми вимушені використовувати захист від спаму. Якщо код нерозбірливий, перевантажте малюнок.

antispam

Відправити

Календар новин

Ви можете переглянути новини за вибраний рік та місяць.

Відправити

Новини закладів освіти та наукових установ

Виберіть одне з посилань для пере­гля­ду новин від кожного начального за­кладу окремо.