11.10.2016
18 Всеукраїнська науково-практична конференція рятувальників “Сучасний стан цивільного захисту України: перспективи та шляхи до Європейського простору”.
Звіт
18 Всеукраїнську науково-практичну конференцію рятувальників “Сучасний стан цивільного захисту України: перспективи та шляхи до Європейського простору” проведено у період з 11 по 12 жовтня 2016 року в рамках XV Міжнародного виставкового форуму “Технології захисту/ ПожТех – 2016” на базі Міжнародного виставкового центру (м. Київ, Броварський проспект, 15).
У роботі конференції взяли участь провідні українські вчені, керівники структурних підрозділів апарату, територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань і служб ДСНС України, науковці науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, представники міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій, що здійснюють свою діяльність у сфері цивільного захисту. Усього у проведених заходах взяли участь близько 250 фахівців від 37 установ, організацій, навчальних закладів України та міжнародних громадських організацій у сфері безпеки населення. У рамках конференції організовано роботу Пленарного засідання та двох секцій, на яких представлено більше 40 доповідей.
Науковцями та фахівцями сфери цивільного захисту було обговорено проблемні питання щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації природного, техногенного, соціального та воєнного характеру, наукових і практичних проблем захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, узагальнення передового досвіду з питань прогнозування та запобігання їх виникненню, удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації, вироблення рекомендацій з формування єдиних поглядів і підходів до виконання завдань цивільного захисту.
Під час роботи Конференції відмічено наступне
Впродовж поточного року Єдина державна система цивільного захисту держави (далі − ЄДСЦЗ) функціонувала в режимі надзвичайної ситуації в Донецькій та Луганській областях, а також в режимі підвищеної готовності – в інших регіонах України.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 588-р у цілодобовому режимі продовжує роботу Міжвідомчий координаційний та регіональні штаби з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції (далі − АТО).
В зв'язку з цим, основні зусилля органів управління та підрозділів сил цивільного захисту у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей зосереджені на комплексному вирішенні завдань щодо проведення та здійснення:
- аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожеж;
- піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, пристроїв, сучасних боєприпасів і підривних засобів та вибухових робіт для запобігання виникненню НС і ліквідації їх наслідків;
- робіт щодо життєзабезпечення постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги у районі НС і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;
- заходів із запобігання НС, захисту населення і територій від них;
- доставки матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків НС та надання гуманітарної допомоги постраждалим.
Значних зусиль органи управління та сили цивільного захисту докладали для збереження контрольованої ситуації в інших регіонах України, особливо на об’єктах критичної інфраструктури, життєзабезпечення, енергетичного сектору, екологічної сфери. Установи та організації Гідрометеорологічної служби своєчасно забезпечували споживачів достовірною прогностичною інформацією і попередженнями про небезпечні природні та стихійні явища.
У цілому на території держави за даний період органами та підрозділами ДСНС забезпечено оперативне реагування на більш, ніж 70 класифікованих надзвичайних ситуацій та близько 30 тис. пожеж, під час яких врятовано життя до 1,5 тис. осіб і матеріальних цінностей на суму до 2 млрд. гривень.
Одночасно здійснювалось удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази сфери цивільного захисту. З метою приведення нормативно-правової бази у відповідність до вимог Кодексу цивільного захисту України було забезпечено розробку та прийняття 6 актів Кабінету Міністрів України.
Продовжується робота щодо приєднання України до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу з метою впровадження сучасних європейських підходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення пожежної та техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах.
На виконання Плану дій Уряду міжвідомчою робочою групою було розроблено проект Стратегії реформування системи ДСНС.
Разом з тим, найбільш проблемними питаннями залишаються:
критично незадовільний стан технічного оснащення органів і підрозділів ДСНС та невідповідність видатків Державного бюджету України обсягам фінансування, визначеним державними та цільовими програмами, що негативно впливає на оперативність реагування сил цивільного захисту на надзвичайні ситуації та події;
найнижчий серед суб'єктів забезпечення національної безпеки, що входять до складу сил оборони і сил безпеки, рівень грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу.
З урахуванням актуальних проблем нинішнього періоду розвитку держави та розумінням важливості захисту життя та здоров'я населення, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 вересня 2016 р. № 556 доповнив перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і розробок на період до 2020 року новим пріоритетним напрямом “Найважливіші проблеми у сфері цивільного захисту”.
За результатами обговорення порушених проблемних питань з метою їх вирішення учасники Конференції пропонують основними пріоритетами у сфері цивільного захисту на найближчий період визнати:
1. Підготовку органів управління, сил цивільного захисту та населення України до дій в умовах радіаційного, хімічного забруднення та бактеріологічного зараження, великих пожеж і значних зон затоплення з урахуванням наявності на території України та сусідніх держав екологічно небезпечних об'єктів, а також певну ймовірність застосування у можливій війні з боку противника зброї масового знищення.
2. Спрямування наукових досліджень у сфері цивільного захисту на наукове забезпечення вирішення наступних завдань:
- реформування системи ДСНС;
- удосконалення та забезпечення ефективного функціонування ЄДСЦЗ;
- впровадження заходів з управління ризиками у сфері техногенної та природної безпеки;
- вжиття організаційних, економічних, інженерно-технічних та інших заходів для зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій до прийнятних рівнів;
- організацію цивільного захисту в об'єднаних територіальних громадах під час реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні;
- створення практично діючих місцевої пожежної охорони та добровільної пожежної охорони;
- подальшу інтеграцію галузі цивільного захисту України до системи цивільного захисту Європейського Союзу;
- оснащення сучасними видами техніки сил цивільного захисту.
3. Активізацію співпраці з країнами Європейського Союзу і НАТО у питаннях забезпечення безпеки населення і територій та запровадження ризик-орієнтованого підходу в систему управління безпекою держави.